з'єднувати

з'єднувати
-ую, -уєш, недок., з'єдна́ти, -а́ю, -а́єш, док., перех.
1) Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об'єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Зв'язувати кого-небудь із кимось певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближувати.
2) Скріплювати, зв'язувати одне з одним (деталі, кінці і т. ін.). || Прикладати одне до одного, стискуючи (пальці, руки).
3) Сполучати що-небудь із чимось. || Установлювати сполучення з ким-, чим-небудь за допомогою шляхів або інших засобів зв'язку.
4) Змішувати що-небудь з чимось, приєднувати що-небудь до чогось. || Поєднувати, суміщати одне з одним.
5) тільки док., діал., за кого. Віддати заміж.
6) тільки док., діал., що. Придбати, здобути що-небудь, домогтися чогось. || кого. Привернути до себе, перетягти на свій бік кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "з'єднувати" в других словарях:

  • об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… …   Український тлумачний словник

  • з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …   Словник синонімів української мови

  • возз'єднувати — ую, уєш, недок., возз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати знову (про країну, народ тощо) …   Український тлумачний словник

  • поєднувати — ую, уєш, недок., поєдна/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. Збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле; об єднувати. || перен. Єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; зближувати, згуртовувати. || перен., заст. Примиряти.… …   Український тлумачний словник

  • приєднувати — ую, уєш, недок., приєдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Додавати що небудь до чогось, об єднувати з чимсь. || у сполуч. зі сл. до себе. Збільшувати свої володіння. || Прикріплювати що небудь до чогось. || Вбирати в себе що небудь, сполучатися з… …   Український тлумачний словник

  • об'єднувати — I = об єднати (утворювати щось ціле, збираючи разом які н. окремі одиниці, первні), з єднувати, з єднати, зливати, злити, гуртувати, згуртовувати, згуртувати, зводити, звести, інтеґрувати II ▶ див. єднати I, складатися I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • від'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • возз'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • з'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • об'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»